“Бо ти кажеш: “Я багатий, і збагатів, і не потребую нічого”. А не знаєш, що ти нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий!”” (Біблія, Об.3:17)
“Я помолюся в інший раз, обов’язково,
Коліна прихилю в нічній тиші,
А зараз друзі ждуть, робота — терміново!.."
І день за днем пустішає в душі.
Раніше прагнув Бога щиро і молитви,
А зараз вирок чуєш: “Ти — мертвець”.
Чому пішов, чому пішов із поля битви?
Вернись, з тобою буде твій Отець.
Прийди до Бога! Чуєш!? Він чекає, друже,
Розмову щиро з серцем поведе.
О, любить як Ісус! Невже тобі байдуже,
Що Він сьогодні за дверима жде?..
Сім’я в хатині, мирно спочиваєш нині, -
Сусіди, друзі і багатий стіл.
Лиш тільки Бог забутий у твоїй родині.
А ти за всіх в одвіті, сім’янин!
Ісус стоїть і жде. Невже ти не відкриєш?
Коли ж то власну гордість спопелиш?
Всі кажуть: збагатів, а Бог каже — біднієш.
“Багатий я”, - і ти оте твердиш...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : О деньгах и ''поле чудес''.. - Роман Щетенко Мне сложно было определиться в какую категорию данную статью поместить. "Крик души" возможно не самое удачное название рубрики для данной статьи, поскольку у меня нет какого-то надрывного взывания, но и для "проповеди" всё таки статья имеет не тот формат. Надеюсь что тема животрепещущая, и нам будет о чём поговорить. Это "разбор полётов", статья - общий вывод сложившийся примерно за 6-7 лет личного внутрицерковного опыта. Возможно кто-то поправит меня, дополнит, буду признателен. Обещаю, без ответа не оставлю никого.
30.12.2008 К своей статье я доступ закрывал, считая что перегибаю палку в своей критике. Но в связи с последними событиями вокруг Посольства Божьего, я снова открываю её для чтения. *Статья была написана пару тройку лет назад.